| Лефкоша (Нікосія) |
 Північний Кіпр |
Самопроголошена держава на півночі Кіпру. Визнана єдиною країною-членом ООН, що її підтримує — Туреччиною. |
| Приштина |
 Косово |
Де-факто незалежна держава, визнана 113 з 193 країн-членів ООН і Тайванем. Сербія і ряд країн (у тому числі й Україна) продовжують вважати Косово частиною Сербії, як Автономний край Косово і Метохію. |
| Степанакерт (Ханкенді) |
 Нагірно-Карабаська Республіка |
Самопроголошена держава на території Азербайджану, не визнана жодною з держав-членів ООН, навіть Вірменією, що її підтримує. |
| Сухум (Сухумі) |
 Абхазія |
Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. |
| Тайбей |
 Республіка Китай |
Офіційно уряд Республіки Китай (Тайвань) з 1949 року змагається з Китайською Народною Республікою за виключне право представляти китайську націю й урядувати над усім Китаєм[11]. Тайвань контролює острів Тайвань і ряд прилеглих невеликих архіпелагів і островів. Республіка Китай 1971 року була позбавлена права представляти весь Китай в ООН та його дочірніх організаціях на користь КНР, проте вона продовжує брати участь в роботі деяких з них (Всесвітня організація охорони здоров'я, Світова організація торгівлі, Міжнародний олімпійський комітет та ін.), здебільшого під нейтральною назвою «Китайський Тайбей»[11]. ООН визнає Тайвань, як особливу провінцію КНР, що є невід'ємною його складовою[11]. |
| Тирасполь |
 Придністров'я |
Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава переважно на лівому березі Дністра, де-юре частина Молдови. |
| Харгейса |
 Сомаліленд |
Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава, де-юре частина Сомалі. |
| Цхінвал (Цхінвалі) |
 Південна Осетія |
Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. |
