Борюсь за тебе, Україно,
За кожен твій козацький чуб,
За мову славну солов’їну,
За славень, прапор, за тризуб.
За вишиванку в житнім полі,
За ніжну по́смішку дівчат,
За вишні, липи, за тополі,
За дідусів і за внучат.
За те, що вітер ріже кручі,
За те, що хвилі рве Дніпро,
За те, що терни злі й колючі
В кров викарбовують тавро.
Борюсь за хліб, повітря, воду,
За шкварку, чарку, за пиріг,
За наречених дивну вроду,
За перші кроки за поріг.
Борюсь за всіх, за кожну душу
З глибин епох у вир орбіт
І в тій борні я гори зрушу,
Бо то насправді – мій обіт.
Клянусь борнею, Україно,
Як син, як воїн, чоловік –
Тобі служитиму уклінно
Допоки на землі мій вік.
Василь Ковтун. 03.12.2017р