Давай козаче! Будь здоровий!
Живи сто років, не хворій.
Не суп свої, в задумі, брови
І повернись до світлих мрії.
Життя воно таки цікаве.
Де спиною а де лицем,
Де полином, де смаком кави.
А де й підсмажує живцем.
Хіба мені тобі казати,
Щось про війну чи ворогів.
Про те як Бога молить мати,
Щоб син в війні цій не згорів.
Тримайсь козаче, п´ю за тебе,
За те що біль свій поборов,
За всих хто поряд, просто неба,
З тобою друже! Будь здоров!!!
В. Горда