Свій погляд
Україна для тих, хто її любить!
Пошук
Довгий час спостерігав за перегонами, не поспішаючи з висновками і переконаннями, та все ж… Може скластися враження, що відсиджуюся в кущах, в той час, коли мої друзі так активно використовують свій авторитет і соціальні мережі, для забезпечення рейтингу тому чи іншому претендентові на Президентське крісло.
Зовсім ні, просто цікаво, до якої межі цинізму дійде влада, де межа невігластва самих українців, де межа, за якою визначення «СОВІСТЬ» вже не має ніякого значення.
Для тих, хто ще не знає, основною складовою моєї роботи є аналітика – наука суха і беземоційна. Звідси і погляд на речі відповідний.
Виходячи з твердження, що всі святі вже давно на небі, а на землі одні грішники, розумію, що й Президента вибирати доведеться серед грішників.
Але, знову ж таки, написано, що є гріхи смертні, а є такі, з якими ще трохи пожити можна.
В прикладному вигляді це може звучати так: «Засуньте весь свій компромат собі в ж… і зосередьтесь на тому, що вам пропонують».
А пропонують нам…
Та майже нічого.
Лозунги!
Бо те, що нам презентують під виглядом програм економічного та соціального розвитку, не що інше як звичайний список лозунгів.
Як аналітик нагадую: програма - це покроковий алгоритм виконання необхідних дій для реалізації процесу. Цей алгоритм залежить від чіткого розуміння умов, в яких повинен виконуватись процес, та ресурсних можливостей механізму, який планується задіяти в вирішенні завдання.
Це елементарне формулювання є досить складним для українського політикуму. Інакше як пояснити, що практично ніхто з кандидатів в президенти так і не спромігся створити справжню програму економічного та соціального розвитку України?
Тут можуть бути тільки три пояснення: або політики взагалі не розуміють, що таке алгоритм, або не мають і не знають, як створити механізм для його виконання, або просто не переймаються проблемою, бо перед ними стоїть зовсім інша проблема – проблема персонального збагачення.
В такому разі залишається тільки одне – вибирати з гіршого краще.
Об’єктивності ради, з того, що вже опубліковано, і з чим вдалось ознайомитись, далі всіх просунулась команда «БЮТ».
Не скажу, що це шедевр, але хоч щось.
Всі інші, зосередивши свої зусилля на пошуку компромату та заляпуванні один одного багном, забули, що Україна і українці потребують зовсім іншого – впевненості в завтрашньому дні.
Я вже не буду витирати ноги об діючу владу, по ній вже пройшлось стільки, що ноги від цього чистішими не стануть – навпаки. А для тих, здебільшого технічних, скажу: «Хлопці, куди ви претесь? І головне - для чого? Вам болить за Україну, чи манить корито?»
Якби вам боліло за Україну, то й думали б ви за Україну, а не за той срач, який ви розвели в соціальних мережах.
Є цивільний спосіб визначити, хто «Піп», а хто «Балда» - дебати.
В дебатах захищаєте свою програму, презентуєте команду, оголошуєте відповідальність.
А поки що ( я перед вами навіть вибачатись не буду) ви виглядаєте клоунами, на відміну від артиста Зеленського.
Василь Горда.
