e-mail: suverenw@gmail.com
Свій погляд
Україна для тих, хто її любить!
«Прошу вибачити, ранок не добрий , бо знов є загиблі, а допис дуже довгий, дуже…Війна – це змагання армій. Війна – це змагання країн. раша , яка ніяка, але ця сама держава є, а в нас немає.
Що таке Україна на сьогоднішній день
Збіг феодальних кланів об'єднаних загальною мотивацією. Президент та уряд , вроді б то обраний народом– ставленики кланів + різної креатури, призначені для отримання міжнародних грошей. Наш парламент – це вже нові представники кланів. Наші суди – у нас немає жодних судів.
Крим – це особиста шиза Путіна. Крим у нас забрали, щоб покарати за свавілля та отримати емоційну підтримку російського черні для війни з Україною.
Донбас – це клан Ахметова та Єфремова. Дніпропетровськ та Запоріжжя – Коломойський. Харків – Кернес був довго та Добкін плюс Аваков, Фельдман та Ярославський. Закарпаття – це Балоги. І так далі.
Жодних територіальних громад немає. Є феодальні клани, а держави як такої немає.
Найкращу характеристику стану України дав колись Корбан:
— Нам тут затишно та нам тут комфортно!
Це все, що вам потрібно знати про мотивацію українських кланів щодо захисту України від путінської агресії.
Вони просто більше не хочуть бути холопами московського царя. 400 років були, а тепер не хочуть. Цар лютує, а осмілілі васали пручаються новому кремлівському ярму. Васали бачать своє майбутнє у Європі, там є перспектива, яку москва їм запропонувати не може.
Війна , починаючи з 2014 року на Донеччині для путлера, не зовсім війна. Це маленький каральний похід для напоумлення незговірливих українських васалів, які за підтримки США уявили себе самостійними гравцями. У Грузії була та сама мотивація.
Він абсолютно щиро не вважав до 24.02.2021 року те, що відбувалося в Україні війною.
Два українські клани донецький і кримський перейшли на бік Путіна, решта бунтують і не хочуть.
ДЛНР – це просто прокладка, де випустили на сцену звіринець, щоб серйозні гравці не бруднилися в цій заварушці. Хоча путлер і в цьому сценарії знайшов спосіб влізти у лайно, збивши громадський БОІНГ.
Що маємо в наявності
Нафта та газ – це ще не все, що має пут..р . Він має 140 мільйонів холопів, які є його однодумцями у прагненні поставити Україну у стійло за будь-яку ціну. Це дуже серйозний ресурс, який ху..ло довго огортував, підкуповував і навіть подарував їм Крим.
Це абсолютно вороже нам плем'я. І те, що їхня мотивація здається нам ірраціональною, ніяк не полегшує нашого завдання.
Це ми вважаємо, що прагнення людини до кращого та справедливого життя є аксіомою. А за поребриком так не рахують.
Більше того, чим гіршою буде внутрішня ситуація там, тим більше агресивно вони будуть поводитися тут.
Переможний алгоритм
Перемогти рашу може лише держава. Сильна і здатна вести війну з дуже серйозним противником.
Для перемоги ця держава повинна мати якщо не союзників, то партнерів, яким перемога України буде вигідною чи хоча б не шкідливою.
пу…р пропонує Заходу доступ до рашівських ринків та ресурсів в обмін на Україну. Це дуже привабливий варіант для цинічного Заходу.
Україна поки що не пропонує Заходу нічого, окрім Будапештського меморандуму. І не факт, що ми маємо що Заходу запропонувати.
План дій України щодо пунктів:
Для перемоги потрібна армія. Вона вроді вже є, але…
Щоб створити та озброїти армію потрібна економіка
Щоб створити економіку, потрібні інвестиції
Щоб отримати інвестиції потрібні правила гри та ліквідація корупції
Щоб правил гри дотримувалися – потрібна судова система
Щоб була судова система потрібні розумні закони
Щоб були розумні закони – потрібна ефективна політична система
Щоб з'явилася ефективна політична система – потрібне суспільство громадян, а не олухів, які голосують за гречку чи обирають владу емоціями
Вибори – це не спосіб отримання матеріальних благ, а спосіб отримання правил гри, які дають змогу отримання матеріальних благ.
Вибір – це особиста відповідальність, коли обираючий розуміє, що від його вибору безпосередньо залежить його добробут та безпека.
Цей алгоритм призвів би до створення ефективної держави, яка матиме ресурси. Держава триматиметься не на кланах та зовнішній підтримці, а на інститутах.
І лише потім з'являється шанс на звільнення та реінтеграцію окупованих територій.
І станеться це після того, як моск…вія настільки ослабне, щоб наш визвольний похід не перетворився на бійню.
Поки ми не мали достатніх ресурсів, потрібно було зосередитися не на захоплених територіях, а на собі. Реформи, модернізація, державні інституції.
Окуповані території блокуються, населення звідти вивозиться, гроші витрачаються не так на підтримку окупованих територій, але на переселенців.
Звичайно, може статися форс-мажор, і московія звалиться сама, без жодної війни. Таке, в принципі, може статися, але Україна має будувати свою стратегію виходячи з найнесприятливішого прогнозу, помноженого на два.
Перемога для України – це не прапор над донецьким рейхстагом та не парад у Севастополі.
Перемога для України – це процес, який призведе до створення сильної держави, яка гарантує дотримання прав людини і в якій громадяни зможуть реалізовуватися на благо своє та спільне.
Тому до повномасштабного вторгнення і кричали економісти і окремі розумні люди- думайте кого вибирати, бо шоу не на часі. І перед повномасштабним вторгненням кричали, розповідали, , говорили, але «шашлики на паску» все перемогли.
Сьогоднішня еміграція - це рятування дітей, для когось можливість просто втекти законно, знов таки корупційні схеми працюють. Митниця та інші …продовжують жити дуже добре….
А ОП разом зі « своїми» придумує нові податки на все, на жебраків. Але якщо у жебраків так багато грошей, які ж вони жебраки? А от якщо олігархам для повного щастя не вистачає крихт від жебраків - які вони олігархи?
Більше питань чим відповідей, але дороги треба перекладати і ремонтувати. Міські і селищні ради не хочуть своїм рішенням перенаправити наші податки на Перемогу України.
мем Творімо Добро!»
Валентина Леонидовна Олефиренко
P,S. Можна сперечатися з деяких тверджень, але в цілому думка автора досить об'єктивна. Бо твердження, що Україна належить своєму народові, викликає чимало запитань. Головне з яких: "Що саме йому належить?". Але то вже справді після війни...
